Мля, брат, ну я тебе расскажу, как я взял закладки на кодеин и два дня подряд пырялся, а еще успел в доту-два поиграть! Это охуенно, просто наркоша наркотическая, ты чувствуешь, как все вокруг становится таким заебись ярким и прикольным, а ты ловишь дозняк и пыряешься в своем мирке.
Так вот, это было на прошлой неделе. Я, как обычно, сижу ничего не делаю, дальше мой недельный запас номер 1 на исходе. Захотелось чего-то нового, чего-то особенного, и я решил пойти на экстрим и взять закладки на кодеин. Знаешь, это такой специфический опыт, но я уже привык, чувак, ведь в моей жизни наркотическое опьянение – обыденность.
Решил я искать по своим дилерам, ведь перебиваться между этими созданиями, которые тебе продавать могут, – просто наша жестокая реальность. Кстати, тут народ иногда по бонгу курит, но я пока пропускаю эту хуйню, но не исключаю, что через бонг тоже буду пробовать. Ну вот, нашел одного, надежного, дорогого, но зато нормального – назовем его Саша-дилицо. Этот пацан шарит во всех закладках и всегда держит свои дозники под контролем.
Созвонился я с ним, и он мне говорит: "Слушай, брат, кодеин у меня подорожал, но я тебе сделаю хороший бонус. Возьми пачку закладок и я приложу еще граммов пять номера 1, чтобы днишку осветить". Я, конечно, не отказался, ведь такая возможность не каждый день выпадает. Определились с местом встречи и пошел я забирать свои игрушки новые.
Встреча прошла, как обычно, под сигаретой и болтушками. Саша-дилицо уже наинъектировался и выглядел максимально расслабленным. Показал он мне свои новые закладки, и я просто запал, словами не передать! Какой годный шмот! Взял я пачку с парой кубиков, и Саша, как обещал, положил еще граммов пять номер 1 в мою карманную аптеку.
Вернулся я домой, подготовил всю свою кабальную снарягу. Выбрал удобное место, налил себе колу, чтобы пить во время игры, и начал свою одиссею. Пырялся я весь день и весь следующий, просто забывая о реальности. Моя комната превратилась в наркотическую бухту, где тусили веселые герои из Dota 2 и огромные горы закладок на кодеин.
Во время игры я, конечно, забывал о дозе. Иногда приходилось принимать небольшие перерывы, чтобы запихнуть себе еще пару кубиков, но это была мелочь по сравнению с тем, что меня ждало – катка после катки, победа за победой. Но, брат, так продолжалось не долго. Если б не это проклятое наркошное дерьмо, я бы мог спокойно наслаждаться игрой, но моя жажда наркотического опьянения не давала мне покоя.
Определенно, играть в состоянии наркотического опьянения – это нелепо и опасно в том же время. Ты теряешь контроль, все вокруг начинает казаться кривым и заипаным, а ты уже не можешь сосредоточиться на игре. Ладно, брат, я провозглашаю – наркотики и дота – это комбинация номер 1 к хуям. Лучше не допускать такого сочетания в своей жизни, если хочешь сохранить рассудок.
Так что, несмотря на все неудачи и опасности, я все равно не жалею, что провел эти два дня подряд в наркотическом опьянении и заиграл в Доту 2. Ведь это была незабываемая наркоша! Но буду ли я повторять этот эксперимент? ХЗ, брат, поживем-увидим.
Але, братани, я вчора таке прикольне пригода підкидав. Закладки, бошки, марки – все було на висоті!
Так от, зранку я прокинувся з таким кіром життєвим, що аж бридко. Цілий тиждень здер від праці на одній сигареті, але цього разу вирішив змінити ситуацію. Їду на виставку мистецтв, а там буде все, що треба – море коноплі, зелья та забагато бомби. Ідея перебувати у стані відруба була просто неймовірна.
Вдягся я круто – кепка, величезні сонцезахисні окуляри та широка рубашка з написом "Наркоман комік". Так, братишка, вдягнувся, як справжній бородатий наркоман.
Прибув на виставку, і вже одразу почув, що тут буде вечірка на повну катушку. Заходжу всередину і бачу – вся толпа ще з дірками в тілі від вечірніх пригод. Тут і марки, і бошки, і закладки – краснісінько гуляють попарно. Ну, подумав я собі, треба розшевелити людей, щоб голову закружило від забави. Підійшов до локації зі сміхом і почав уліткувати незнайомців.
Один тип таки виглядав як наркоман. Одягнутий в білі штани, які зовсім не прикривали його нижню половину, та в червону рубашку з піратським черепом. Людилося, що він вмер від недостатку сонця. Але, як я зрозумів згодом, це був лише його стиль одягу.
- Вітаю, мій друже! – закричав я з усього горла. – Ти тут, щоб попарити свою голову сміхом?
Тип поковиркався та відповів:
- Привіт, мандрівнику сміху! Точно, що саме роблю. А ти? Звідки прийшов, цей аматор веселощів?
А я йому:
- Так-то тільки завітав з мого підвідомого світу. Мене звуть наркоман комік, і я всюди, де весело.
Тут наш ведучий оголосив, що починається сценка, в якій головними героями будуть мистецтво та марихуана. Щоб привернути увагу, я взяв сигарету та запалив її. Вважаю це таким своєрідним символом вибуху сміху. У руках у мене пливла гаряча кава, яку я посипав коноплею. Запаривсь вона, шо бошки летіли в розлогім сюжеті. Це був мій шоу! Усі з задоволенням дивилися.
Після вистави я зійшов з сцени і спробував закінчити свою закладку. Але тут на мене наскакує хлопець зі стайлішними та кривулями бровами.
- А як тобі наша вистава, нарко-клоуне? – кинув мені він. – Ти її зісрал на всю аудиторію!
А я засварив його:
- Що ти шеймишся, чувак? Я входив у роль наркомана коміка і робив свою справу. Це крута справа, зрозуміло?
Такі справи, братани, бувають з нашими справами. Ще наслідки бувають. Ось цей хлопець, наркодилер, гасив мені божевільну перемогу над репутацією. Просто фарбував мене в світлий колір. Щось типу: "Дивіться, як цей нарко-клоун залишився без роботи!"
Але я не здався. Пішов до нього і склав йому гортань на пішість. Недільник-то він втримався. Закинув пару фраз про те, як він хороший репродуктивний орган і може показати себе на всіх сторонах. Опинився його кайф: "О, наркоман комік, поціновує тілесні насолоди моїх вистав!". Чудово, сміх на сцені протягом 10 хвилин. А потім я відчепив його штани та попросив віншувати мені мою репутацію.
Він злагодився, і ми знову повернулися на виставку, де всі сиділи, шо відрублені та мундирні від мого шоу. Продовжили знов шеймити, але вже з іронією від наших подій. До мене йшла неприцьержена.
- Оце тобі чесний пропозицію, чуваче, – каже вона. – Ми проводимо акцію "Сміх у всіх сферах життя". Давай братимемо у тебе хороші шоу на вулиці, на території виставки. Що скажеш?
І я відповідаю:
- Зате коли я буду робити шеймить, тоді буду спати в отрубі. Давай, гарна пропозиція. Нехай сміх змінює світ.
Таким чином, я зустрів старого знайомого, який мене оцінює. Чули гарну музику, познайомилися з багатьма цікавими людьми. Дуже класно було бути на тій виставці. Адже для мене, як для наркомана коміка, це був справжній наркотик для душі.